Великі мандри маленького цвібака

Кожен львів’янин знає, що цвібак – то є бісквіт. Також багатьом відомо, що німецьке слово Zwieback означає «двічі печений». Тобто його випікають перший раз, потім ріжуть на шматочки та печуть вдруге.

І власне німецька назва галицького смаколику наштовхує нас на думку, що рецептом бісквіту поділилися з мешканцями міста Лева саме німці. Й, скоріш за все, Zwieback прийшов на Галичину зі Східної Пруссії.

Втім, не німці придумали цвібак. Саме слово Zwieback, тоді ще zweygeback, у Німеччині з’явилося лишень у 1450 році.

І виявляється – двічі печений хліб має древню історію…

Нашу розповідь ми розпочнемо із латинської мови. У ній існує слово bis coctus. Від нього, вочевидь, походить італійська назва biscotto. Вона, у свою чергу, трансформувалася у знайоме нам слово бісквіт. Слово bis в італійській, як і zwei у німецькій, означає «два». Отже, італійці користувалися двічі печеним хлібом ще задовго до німців.

Але винахідниками бісквіту слід вважати греків та римлян. Вони його називали dipyritai або ж panis frixus.

Як бачите, походження цвібака легко прослідкувати. І це не дивно, адже цвібак у ті далекі часи відігравав дуже важливу роль. По суті, він рятував життя подорожуючим, солдатам, мореплавцям. Цим і заслужив довгу і добру пам'ять про себе.

Справа у тому, що наші пращури мали велику проблему зі зберіганням продуктів харчування, особливо під час мандрівок.

Розмірковуючи над тим, як зберігати хліб довше, й придумали цікаве рішення: різати на шматочки й пекти вдруге. Така додаткова обробка температурою дозволяла «забрати» з випічки практично усю вологу. У свою чергу, відсутність води давала змогу значно подовжити термін зберігання продукту.

А те, що довго не втрачає свої поживні властивості і тривалий час не псується, дуже зручно брати з собою в далекі мандри.

Однак не варто плутати цвібак зі сухарями. Бо цвібак не твердів, а був сухим і пухким.

Отже, на початку свого існування цвібак був простою, поживною та здоровою їжею і довго залишався свіжим.

До речі, згідно з класичним рецептом, після другої випічки вміст вологи знижується до 4% (для порівняння, хліб містить близько 45% вологи), а термін зберігання збільшується до 1 року. І це 100% натуральний продукт без жодних додатків чи консервантів.

Довгий час вірою і правдою служив цвібак мандрівникам, мореплавцям, військовим. Двічі печений хліб не сприймався як домашня їжа, а радше як продукт харчування, котрий варто брати з собою в дорогу.

Разом з тим, численні подорожі цвібака зумовили те, що він швидко «познайомився» з усією Європою, а згодом і з Америкою та Канадою.

Десь приблизно у ХІХ сторіччі своєю простотою цвібак привернув увагу дбайливих господинь. Саме завдяки жінкам, після невеличкого вдосконалення його смакових властивостей, цвібак потрапив до домашнього вжитку.

І тепер цвібак не завжди печеться вдруге, але завжди смачний, здоровий і натуральний.

На сьогоднішній день існує сотні рецептів цвібака. Способи приготування різні, але йдеться радше не про зміни в складі основних інгредієнтів – вони незмінні: молоко, борошно, яйця, сіль. Відмінності полягають у кількості цукру чи інших додатків та рівня, так би мовити, вологості цвібака. Бо ж хтось любить сухенький і пухкенький, а комусь до вподоби вологий і солодкий, або ж з кремом чи з родзинками.

Словом, цвібак можливо приготувати на будь-який смак, і ви гарантовано знайдете свій улюблений бісквіт.

Тепер, коли ми так багато знаємо про цвібак і можемо авторитетно про нього розповідати іншим, лишається довідатися, як двічі печений хліб потрапив на Галичину й «оселився» у місті Лева..

І тут складно вказати точний рік. Адже, як нам тепер відомо, цвібак часто брали з собою в дорогу, і, можливо, перші гості міста Лева ще з часів його заснування у XIII сторіччі привезли цвібак з собою.

Однак, повторимося, що назва Zwieback дає нам вагомі причини припустити, що саме німці навчили галицьких господинь готувати двічі печений хліб.

Насправді ж, не має значення, хто першим привіз цвібак до Львова. Набагато важливішим є той факт, що цвібак став невід’ємною частиною галицької культури здорового і поживного харчування.

Ви з впевненістю можете довіряти цвібаку. Адже він, проживши понад 2000 років, зберіг свою простоту і натуральність та залишається смачним і корисним як для вас, так і для ваших дітей.


 

 

Варто спробувати!

Раді Вас бачити!

Запрошуємо на каву!